вівторок, 29 серпня 2017 р.

Гарно співати те ще не все ...

Звісно, що всі ми знаємо, як пан Вакарчук чудово співає свої пісні, та навіть симпатичний як людина. І вже багато хто тільки через це бачить його політиком, а ще більше людей хоче бачити Вакарчука навіть президентом ...
Можновладці-порошенки тихенько потирають руки та підготовлюють його запасним безпрограшним варіантом на майбутніх президентських виборах.
Толерантний Вакарчук через свою пісенну популярність має доступ до змі, в яких говорить популярні речі і закликає до єдності та загального світлого майбутнього для всіх нас ...
А це ну зовсім ідеально підходить можновладцям для збереження своєї існуючої бандо-олігархічн системи, яка панує в Україні ...
Але !
Без зламу та відсторонення від влади всієї кланової корупційної системи, яка вже 26 років править Україною, швидких позитивних змін ми ніколи не здобудемо.
І це стало вже зрозуміло за результатами двох Майданів.
Ніякі чергові нові політ-проекти, від псевдо-правих до радикально-лівих, ніякі реформи, жодні косметичні зміни не поміняють головного - паразитизму бандо-олігархату над нами.
А для того, щоб зламати хребет системі бандо-олігархату, потрібно підтримувати Українських Націоналістів, потрібен президент-націоналіст, жорсткий та вольовий, який не стане домовлятися з олігархами, а буде розмовляти з Народом. Потрібна команда відчайдушно сміливих людей, які сповідують Український Націоналізм.
Нам потрібні зрозумілі і досяжні цілі модернізації, які відповідають інтересами більшості населення країни, а не "реформи порошенко", які більше нагадують геноцид нашого народу.
Треба терміново замінити десятки тисяч злодійкуватих чиновників, негайно провести судову реформу, відсторонивши від годівниці таких же злодійкуватих суддів.
А це під силу лише Націоналістам.
Треба в першу чергу міняти керівників в армії, поліції, сбУ, прокуратурі, уряді. Тому що система влади - це люди, які сповідують свій світогляд. Нам потрібні люди, які сповідують Український Націоналізм. Без них України не збудуєш.
Вмовляннями і формальними реформами злодіїв не змінити. Закликами до єдності теж нічого не зміниш, але хтось на це сподівається та розраховує.

субота, 26 серпня 2017 р.

Мене вбили весною 1945-го ...

Мене вбили весною 1945 року, коли я з друзями прийшов ввечері до свого села. Облава була випадковою. Істребки просто їздили на машинах своїми підрозділами по селах сподіваючись когось зловити. А в українських селах тоді ще було кого ловити та вбивати. Самими бажаними для них були партизани. Тоді їм "повезло". Нас було тільки троє. Набоїв та гранат у нас було мало.
Я родився в 1924 році в великій та заможній українській родині села Збора, що біля Калуша. З того часу, як я навчився ходити та розмовляти, спокійно посидіти на місці я вже не міг. Мене цікавило все. Старші брати та сестри в жарт називали мене Чому-ка. Навколо свого села я знав все. Річку, яри, ліси, ... все обходив, все облазив, знав кожний закуток та схованку. Все навкруги було чудове. Я тоді був щасливий. От якби тільки не школа, в яку мене майже силоміць заставляли ходити. В школі було цікаво, але треба було сидіти на одному місці, що було "карою" для мене. На уроках було цікаво, коли вчили читати, писати, запам'ятовувати вірші, додавати та віднімати. Цікаво. От якби ще тільки не сидіти на одному місці. Зате в руханках мені рівних не було.
В родині мене всі любили, бо я був наймолодшим з хлопців, і тато сподівався, що його старість пройде під моєю опікою. Так вже заведено в нашому краю, що наймолодший син має лишитись біля батьків. Але і це мене тоді не дуже засмучувало, бо я був щасливим. Може і не до кінця розумів значення того слова " щастя"...
В вересні 39 прийшли перші совіти. Завжди голодні, вони весь час просили щось поїсти. Мова у них була зрозуміла, але все ж кумедна.
Мені було вже 15, і був страшно дорослим. Тато казали, що совіти будуть ненадовго, бо така влада не може довго проіснувати без підтримки народу. Звісно, що це тато говорив не мені, а старшим братам. Я тільки міг підслуховувати їхні розмови, ховаючись десь на горищі. Тоді я і почув вперше - націоналісти. Для себе зробив висновок,що це ті, хто любить своїх батьків, свою родину, своє село, батьківщину ...
А вже в червні 1941 року прийшли німці. Наші їх зустрічали радо, бо совіти стільки лиха та горя за 2 роки свого "владування" нам принесли, що на німців була вся наша надія та наші сподівання. Я знову пішов до коледжу на навчання, бо на диво швидко життя відновилось, і навіть зовсім не відчувалось що десь війна та горе. 
Горе прийшло в грудні 43-го, коли старшого брата Михайла арештували, а потім розстріляли німці. Він був Націоналіст. Тато казав, що брат товаришував з Степаном, і за то його вбили. Я ненавидів німців, і готовий був на все, щоб помститись за брата.
В серпні 44-го до нас прийшов фронт. Мені було вже 20 років. Я своїми очима бачив, що несе нам влада "асвабадітєлєй".
Вже в вересні гарнізон нквс, що стояв в нашому селі зібрав всіх хлопців та повіз до Дрогобича, щоб відправити "на фронт". По дорозі на конвой напали партизани. Конвой розбігся, а нас розпустили по домівках. Додому я вже не повернувся.
В лісі було дуже тяжко. Часами холодно і голодно. Зброї теж бракувало. Коли одного разу мене відпустили до рідного села провідати родину, то вже двох братів, Григорія і Василя не було в живих. Їх розстріляли за "сопротивление власти". А сестер разом з дітьми арештували та вислали до таборів Сибіру. Свого тата я не впізнав, це був мрець...
Мене вбили весною 45-го. Була облава. Відстрілюючись, ми відходили до лісу. Там була схованка та набої. Вже у самого лісу куля попала мені в живіт. Ще добіг до окопу в лісі, де і впав без сил. Я не встиг помститись за свою скривджену родину, за свого батька, за свою скривджену батьківщину. Я був молодий, і дуже хотів жити. Тоді я не знав, що до незалежності моєї батьківщини залишилось всього 46 років.
#Україна #Незалежність #Башта
На фото Володимир Башта у правому верхньому куті, це допис про нього.

понеділок, 21 серпня 2017 р.

Український Націоналізм - це захист від ворогів.

Український Націоналізм - це вимушена реакція на столітні спроби зовнішніх ворогів стерти з лиця землі все Українське.
Якщо тверезо дивитися на історію України 30-х, 40-х років, то можна побачити тигра, загнаного з усіх боків, оборонний і шалений рик якого назавжди закарбувався в історії, і крізь часи його відлуння вселяє сили та впевненість нащадкам в Україні сьогодні, коли країна знову перебуває в стані запеклої боротьби за життя і за право бути незалежною державою.
У той страшний та кривавий час з одного боку була Польща, яка хотіла відібрати собі західні Українські землі, з іншого боку німецький рейх, а з третьої радянські більшовики, які бачили Україну своєї русифікованої колонією і робили все можливе, щоб назавжди позбавити Україну самостійності, вирвати все її національне коріння, стерти всі культурні та ментальні риси народу, перемолоти і перетворити Україну на територію рабів, без своєї мови і самоідентифікації.
Як можна ставитись до потужного підйому Українського Націоналізму в ті роки ?
Називають імена засновників. Як до того ?, а до цього ? ...
Та якби не ті Українці, то України сьогодні б не було. Українці давали відсіч комуністам, полякам, нацистам фактично одночасно. Українці не втрачали віру в свою країну і до останньої краплі крові, жертвуючи своїми життями, свою віру відстоювали.
Українці пережили штучний Голодомор і не зламалися. Українці віддали все, щоб сьогодні Україна була. То як до них треба ставитися ? Як до героїв свого часу, як до історичного прикладу мужності та позамежної любові до своєї землі і Народу. Вони не ангели, ні, вони особистості, яким судилося народитися і жити в один з найбільш нелюдських періодів в історії людства. Українці захищалися.
Націоналісти на боці тих, хто захищає свої, Богом дані землі. На боці тих, хто слабший. І тим більше на боці тих, хто ненавидів більшовиків, як тепер ненавидить російського агресора. Треба віддати належне і дивитись на ті події прямо, без фільтрів більшовицької чи російської пропаганди. Загляньте в очі тому зраненому, могутньому тигру і побачите в його палаючому погляді біль усього Українського народу, який аж до сьогоднішніх днів змушений страждати від загарбників та окупантів.
За одне Розстріляне Відродження Українські Націоналісти мали право на свій Націоналізм, як ніхто інший.
Український Націоналізм ніколи не був і не буде примхою чи інструментом впливу на когось, пропагандистським методом маніпуляцій або просто іграшкою в руках фанатиків з запаленням свідомості.
Українській Націоналізм ніколи не був і ознакою шовінізму.
Українській Націоналізм це вам не російський шовінізм, заснований на ненависті до всього іншого і чужого, фальшивий, безпричинний, що бере початок з тисячолітнього мороку невігластва і патологічної тяги до насильства та самоствердження на чужій крові за рахунок утисків інших націй.
Український Націоналізм - це вимушена реакція на столітні спроби зовнішніх ворогів стерти з лиця землі все Українське, це питання виживання Української Нації.
Історію краще вчити по документам, а не по телевізору, а в документах Нюрнберга чорним по білому написано - Степан Бандера та рух визволення України визнано потерпілими від дій нацистської Німеччини.
Мій переклад. Олександр Твєрскій.

Сміття з "самопомочі" нагадало про себе ... і нагадило

Якось воно вже було притихло, але от черговий факт засмічення земель відходами громади м. Львів, де мер від "самопомочі" пан Садовий, зафіксовано 19 серпня Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області на території Катеринівської сільської ради Кременецького району у результаті оперативної перевірки звернення громадян. Площа засмічення близько 150 м², об'єм 75 м³, а це дві великі вантажівки.
Проводиться збір матеріалів для розрахунку розміру завданої довкіллю шкоди. Матеріали виявленого порушення буде передано до Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області для вжиття заходів у межах компетенції.
На всі офіційні запрошення від Тернополя та обласної ради до діалогу пан Садовий відповів своїм ігноруванням ...
До слова, це вже 16 випадок несанкціонованого видалення на території області "львівського сміття" Садового.
#садовий #самопомічь #львів


субота, 5 серпня 2017 р.

Що Вам відомо про "великий терор" ?

5 серпня 1937 року вважається початком "великого терору", під час якого в СРСР було заарештовано не менше 1,7 мільйонів людей. Понад 700 тисяч з них були страчені. Скільки серед них було Українців і досі невідомо, але їх знищували в першу чергу. Саме з того часу почали працювати "трійки" - позасудові органи, які засуджували до розстрілу і висилку.
Під репресії потрапили куркулі, контрреволюціонери, повстанці, церковники, шпигуни, троцькісти, диверсанти, шкідники, буржуазні націоналісти - вся Українська інтелігенція, яка, за визначенням Сталіна, "не заслуговувала довір'я".
"Трійки" поєднували в собі слідство, обвинувачення, суд і виконавця вироків. На все слідство відводилося 10 діб.
У 2015 році Україна засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму, тому з метою вшанування 80-х роковин із дня початку трагічних подій, які отримали історичну назву "великий терор", 5 серпня 2017 року в Україні відзначають День пам'яті, відповідну Постанову за № 1807 Верховна Рада України ухвалила 22 грудня 2016 року.
А "великий терор", то була з ініціативи особисто Сталіна масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута у 1937–1938 для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв'язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

"абонплата за підключення" від Порошенко.

Пікантні подробиці з засідання НКРЕКУ по "абонплаті за підключення".
Проект постанови НКРЕКУ носить назву :
"Про внесення зміни до деяких постанов НКРЕКУ щодо додаткового захисту споживачів та переходу до принципів замовленої потужності".
Виявляється, що Д.Вовк нас захищає і збирається це робити ще старанніше.
Почувши це на засіданні, один з профспілкових працівників запустив черевика в напрямку голови комісії Д.Вовка. На жаль черевик в ціль не потрапив, а влучив у трибуну президії.
Дивно, але чомусь не було на засіданні традиційних захисників народу від тарифів - ляшко-радикалів ?
Виявляється, вони не найрадикальніші радикали.
Вже кілька років говорять про те, що діяльність Д.Вовка і його колег практично де-легітимізували всі тарифні та інші рішення НКРЕКУ.
Закон, який проштовхнули через недо-парламент, недо-експерти та відверті лобісти з адм. президента, ще більш посилив неконституційний статус НКРЕКУ.
І тепер саме час, нарешті, розібратися, що це за такий "незалежний" орган ? та звідки він взявся ?
Хто буде нести відповідальність за створення НКРЕКУ і призначення квазі-членів квазі-комісії ? Хто відповідатиме за пограбування людей в Україні ?
Звертаємось до ПОПорошенка, виразного та мужнього відповіді - навіщо ви все це створили ? #порошенко