Зрадникам не місце в радах.

Після того, як трьох депутатів-зрадників ми викинули на смітник історії, у нас Тернополі завершилася політична криза, а в міській раді Тернополя утвердилася протернопільска більшість. Незважаючи на сутички, штурханину та перцевий газ сесія міської ради Тернополя все таки відбулася, були ухвалені рішення, які забезпечують подальшу конструктивну роботу ради без політичних суперечностей та конфліктів.
28 липня сесія Тернопільської міської ради розпочалася з останньої спроби трьох депутатів-зрадників, яких ми виключили із партії Свобода, заблокувати та зірвати роботу міської ради.
Ще звечора 27 липня привезені зрадниками хлопці розмістились на сходах центрального входу до міської ради, щоб перед початком сесії провести у зал своїх "господарів". Зранку, о 7:15 вони виламали двері у міську раду. Злочинців, які нищили комунальне супроводжували троє депутатів-зрадників.
У свою чергу представники Свободи не впустили у раду депутатів-зрадників. Як наслідок почалися сутички, один з нападників на міську раду розпилив перцевий газ. Але оперативна реакція активістів Свободи та правоохоронців нормалізувала ситуацію. Черговий штурм міської ради депутатами-зрадниками знову провалився. І тоді вони помстилися тим, що запалили в бочці перед міською радою невідому речовину та спалили три димові шашки. Незважаючи на це, міський голова закликав депутатів зайти в сесійну залу, і коли зареєструвалися 34 депутата, сесія була оголошена правомочною і почала роботу.
24 депутата проголосували за звільнення депутатів-зрадників з посад голів депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства та бюджетної комісії. Звільнений голова комісії з питань бюджету та фінансів контролював всі фінансові та бюджетні питання. Всі рішення сфері грошей вирішувалися через нього, і проходили через його підпис. Всі питання жкг міста зав'язувалися на голові комісії з питань жкг, і тому всі комунальні проекти вимагали візи голови комісії. Тобто, користуючись депутатським сленгом, голови комісії з питань бюджету та жкг – найбільш "жирні" посади, а звільнені депутати-зрадники до останнього часу були "царем і богом". За ними бігали "рішати" питання як прості тернополяни, так і колеги по депутатському корпусу. Один зрадник рпніше, а тепер ще двоє депутатів-зрадників втратили свої посади, як втратили і будь-який вплив на міську раду Тернополя.
До речі, У нас вже на завершальний етап вийшов процес примусового складення депутатських мандатів зрадників через міську територіальну виборчу комісію.

Чому депутат-свободівець Олександр Башта фотографувався з президентом По...

13 07 2017 ПК Презентация книги комикса о последнем бое УПА «Віра і Воля»

Двомовність і двомовство.

Використання в Україні тільки Української мови - це така ж "дискримінація" інших, як і використання тільки французької мови у Франції, тільки англійської - в Англії, і тільки німецької в Німеччині. Я наприклад уявити не можу, як ви зможете жити в Польщі, якщо не будете знати польську мову. А на Росії вам взагалі ніколи не вижити, якщо "па русскі" говорити не будете. 
Державне стимулювання та навіть примус до застосування державної мови цілком виправдане згідно з міжнародними нормами.
В світовій практиці в усіх документах, які стосуються нацменшин, ясно прописано, що нацменшини зобов'язані знати державну мову країни проживання.
А будь-яке двомовство завжди веде до занепаду та зникнення однієї з мов. Перевірено часом.
Двомовність - це коли громадяни одночасно володіють двома мовами, а двомовство - це коли нацменшина хоче свою мову зробити другою державною, щоб не використовувати мову держави де живуть.
#мова #Україна

Нагорода від президента це статус, а за статус готові платити.

Так скільки ж коштує зараз стати орденоносцем у Порошенка?
Скандал розгорівся після того, як в ап Порошенко до Дня Конституції нагородили двох депутатів-регіоналів, які голосували за "диктаторські закони" 16 січня 2014 року, і прокурора під слідством.
У неофіційних бесідах озвучують конкретні тарифи на державні нагороди, якими "торгують" в адміністрації президента Порошенко.
Продається і купується в ап Порошенко все, аж до звання Героя України.
В Україні за всіх президентів існував чорний ринок нагород, а негласна шкала розцінок на той чи інший орден або звання існувала та передавалася з рук в руки.
Сьогодні в президентських колах Порошенка, через гуманітарну девальвацію розцінки на покупку звань та орденів впали, і отримати державну нагороду можна від 3 до 10 тисяч $, в залежності від особистості того, хто просить і виду нагороди.
А ось справжній конвеєр з видачі нагород, орденів і звань був в період пізнього Кучми, раннього Ющенко і середнього Януковича.
Держ. нагорода - це у нас такий собі публічний знак всім про підтримку нагородженого з боку влади, а в неформальній чиновницькій етики нагородження тих чи інших здобувачів орденом говорить про приналежність до кола привілейованих осіб.
Це такий собі акт публічної легітимізації, якщо президент тобі дав орден, значить, у тебе є його заступництво.
Ну і звичайно ж людське марнославство, насолода своєї гордині, а державна нагорода від президента - це статус, а за статус люди готові платити.

Поліція-міліція і все про неї.

Наші тернопільські журналісти(-тки) на протязі 2016-2017 року, як я став депутатом, намагаються через свої змі в своїх дописах зробити з мене якогось неадекватного порушника всіх правил дорожнього руху, коли активно публікують свої версії-вигадки того, що ніби-то сталось між мною і поліціянтами, навіть не перебуваючи поруч, і навіть не питаючи у мене коментар з приводу випадку. 
Так, офіційно повідомляю, що за час перебування пана В.Струка на посаді начальника управління патрульної поліції в Тернополі, у мене було 8 зіткнень, а на 5 конфліктних ситуацій підлеглими В.Струка були складані постанови і протоколи на мене.

Але всі ці постанови і протоколи були скасовані рішенням суддів, а одне рішення суду поліціянти навіть оскаржували в апеляційному суді Львову, але і там зазнали фіаско.

До речі, я єдиний на весь Тернопіль, на кого поліцейські скаржились в апеляційний суд.
Чому траплялись ці конфлікти ? Та все через непрофесійність поліцейських, їх необізнаність, низькій рівень знань правил дорожнього руху, та навіть свою пихатість.
І все це на фоні невміння пана В.Струка вести навчально-виховну роботу серед своїх підлеглих. Звісно що я, як військовий, пропонував свою допомогу у виховному процесі, але В.Струк її відкидав. Не допомогли і офіційні перемовини в стінах обласної ради. Саме тому тепер і немає В.Струка на своїй посаді. Сподіваюсь його наступник буде більш фаховим командиром і не буде відхиляти наші пропозиції допомоги в їх нелегкій праці.

P.S. Якщо кому буде цікаво, можу показати всі ті постанови і рішення судів на них.