Одна рука щось дає, а друга у двічі більше тут же забирає ...

Одна рука щось дає, а друга тут же забирає у двічі більше - саме так і тільки так можна сказати про реформу від пана Порошенко, яку він називає децентралізація, коли реально ця бюрократична "децентралізація" робить громади заручниками волі чиновника з Києва.

Ще в квітні 2014 в Україні була анонсована ця грандіозна реформа, що теоретично мала би принести кошти у регіони і зробити громади самодостатніми. Окрім зміни адміністративно-територіального устрою реформа мала наділити більшими повноваженнями громади та місцеве самоврядування.  Але не так воно сталось, як того бажалось ... На початках здавалось, що децентралізація і справді мала вигляд, що є позитивні наслідки для місцевих бюджетів, коли зросли  доходи громад, що дозволило б розпочати необхідні ремонтні роботи, насамперед, дорожньої інфраструктури та житлового фонду ... Але реально збільшення бюджетів відбулось в більшості через падіння курсу гривні у тричі по відношенню до долара. Ну і звісно що потім ціни на буквально все  теж зросли у тричі.

Децентралізацію і справді почали з передачі, але лише невеликої частини бюджетних грошей, паралельно з масовим перекладенням державних обов'язків на плечі місцевих бюджетів, а саме - утримувати лікарні, школи, профтехосвіту, платити компослуги і зарплату працівникам, відшкодовувати перевезення пільговиків, при цьому владу мало цікавить розвиток тих громад, їх потреба відновлення ключових галузей - транспортного сполучення та житлово-комунального комплексу.

Коли чиновники агітували за децентралізацію, то на центральному рівні передбачали базову дотацію, а також освітню та медичну субвенції, і саме за рахунок цих коштів мало відбуватися до-фінансування на школи, лікарні, пту, а також мали бути дотації на перевезення пільговиків. Проте правила фінансування повноважень у Порошенка змінюють щороку, і тепер вже ніхто не знає, якою буде субвенція в наступному році та чи буде змога покрити за її рахунок, наприклад, зарплати лікарям, вчителям, викладачам ... тому що принцип "перекидання грошей згори донизу не змінився", і громади далі залежні від волі "дядьків з Києва", які і досі  вирішують чи дати нам грошей достатньо чи не давати взагалі.

Крім того, влада Порошенко часто свідомо нацьковує громади одну на одну, коли з одного боку вимагають забезпечувати право усіх дітей ходити в садочки, навчатися у школах, людей лікуватись, їздити по пільгах, а з іншого - скромно мовчать, а хто повинен за це платити, киваючи на місцеве самоврядування та провокуючи конфлікти, наприклад, такі, які тепер має Тернопіль з сусідніми сільськими громадами.

І тут в громадах всі думаючи люди починають розуміти, що :
передані громадам видатки у два рази перевищують передані тим же громадам доходи.
А де тоді взяти гроші на покриття різниці у доходах та видатків ? Громади ставлять перед вибором – відмовитися від розвитку і постати лицем до загрози комунального колапсу, або йти на поклін до "царя" та випрошувати у нього бюджетні подачки.  Адже додаткові кошти, якщо вони не прийдуть з державного бюджету, треба десь віднайти.

Тому можна стверджувати, що фактично справжньої децентралізації  по відношенню до органів місцевого самоврядування  у нас в Україні так і не відбулося ...
Ну а на що Ви сподівались, коли при владі опинились шахраї, жуліки та пройдисвіти.

У нас реальний варіант захисту прав громад лише один - нам усім треба стати на підтримку місцевого самоврядування, якщо хочемо жити комфортно,   бачити відремонтовані вулиці та будинки, упорядковані парки, громадські місця відпочинку ...                                                                                                                   
Тому треба розуміти, що ми вже даємо кошти у держ бюджет кожного разу, коли щось купуємо, наприклад, молоко у магазині – адже в кожному товарі закладені податки. Тож саме ми маємо право вимагати, щоб держ. бюджет розподілявся справедливо, а обіцяні компенсації на оплату освітян, медиків, профтехосвіти, вчасно надходили громадам.                                                                                                           
І відповідальні за це – саме у центрі, а не наше самоврядування на місцях.