Тягнибок: Присутність націоналістів у парламенті не дозволить домовитись...

Два головних завдання, які тепер Українцям треба виконати

Виглядає так, що у зв’язку з відсутністю коаліції в парламенті, дострокові вибори до врУ на 99 % вже відбудуться за два місяці. І це є добре.
Тож перед нами, Українцями, тепер повстане два дуже важливих, я би навіть сказав – доленосних рішення, від яких залежитиме наш подальший еволюційний рух.
1. Потрібно обов’язково скасувати мажоритарку та ухвалити новий закон про вибори за відкритими партійними списками, тому що вибори за старими корупційними правилами – не принесуть нової якості нашому парламентаризму. І час у нинішнього скликання парляменту на це є, потрібна лише їх політична воля. Саме тому народні депутати від ВО Свобода вже звернулись до Президента України Зеленського та голови врУ Парубія з вимогою терміново скликати позачергове засідання парламенту, щоб ухвалити нове виборче законодавство.
Але чи погодяться з цим злодії- олігархи, які міцно тримають Україну в своїх руках ?
2. Потрібно за будь-яку ціну не допустити до новообраного складу ради всіх, без винятку, колишніх депутатів, як мажоритарників так і списочників, які дотичні до олігархічних кланів, які зраджують виборців, переходячи від партії до партії та працюють тільки на свою кишеню.
Не можна допускати до врУ старі політичні проекти олігархів – бпп, нар.фронт, опоблок з сателітами, слабопоміч, радикалів … які вже показали, що ними керують олігархи.
Не можна допускати до врУ і нові політичні проекти, які так терміново тепер створюються та розкручуються тими ж злодіями-олігархами, щоб тільки їм залишитись при владі над Україною – смєшкі, вакарчуки, слуги народу, гріценки, рабіновічі, гордони, кернеси-труханови … та маса іншого політичного лайна, яке зараз буде активно з’являтись в телевізорах.
Як це зробити ? Тут лише один законний спосіб – не пустити їх до врУ голосами виборців.
Але як переконати виборця у тому, що вже 28 років поспіль, злодії-олігархи перед кожними виборами створюють щось “нове”, красиве та зачаровуюче, а виборець на це активно ведеться ?
Як достукатись до розуму тих, хто голосує лише за гарні картинки в телевізорах … а не за тих, хто гинув на Майдані, за тих, хто тепер ризикує своїм життям на війні з московією, за тих, хто з першого дня відновлення Незалежности України бореться з олігархічними кланами, які міцно тримають нас в своїх “обіймах” ? Як достукатись ? Як ?
#Україна #ВОСвобода #Націоналізм #вибори

Ідеологічна політична сила виростає на ідеї, а не довкола однієї людини

 Для Українського Націоналіста Мова, Віра, Армія це не просто гасла, якими тепер так модно  гратися політикам, в залежности від політичної кон'юнктури чи від регіону свого перебування.
 Для Українського Націоналіста Мова, Віра, Армія це світоглядні засади, це ідеологія життя Нації, яку Націоналісти усвідомлено обстоюють вже багато років.
Ідеологічна політична сила може будуватись лише навколо ідеї, а ніяк довкола однієї людини, яка тримається за владу та лише намагається скористатись політичним моментом утриматись при владі.
 Для справжньої політичної партії потрібні перш за все ідея, принципи, позиція та реальні докази своєї позиції, а от виборці мають стежити за політичною біографією партії, адже не може людина постійно змінювати свої погляди, так само як і не можуть виборці голосувати за тих, хто як заяць скаче від партії до партії.

Ідеологічна політична сила виростає на ідеї, а не довкола однієї людини

 Саме тому злодії-олігархи намагаються розсварити Українців, а тим часом вже домовляються між собою, і через свої телеканали формують думки людей. І треба визнати, що роблять вони це дуже успішно ...
 Саме тому вже 28 років у нас перед кожними виборами з'являються "нові" політичні проекти з гарними назвами та гаслами, виборці на це безглуздя ведуться та зачаровуються, а потім "розчаровуються", і при тому зраджують справжню партію Націоналістів ВО Свобода, яка не на словах а на ділі відстоюєє ідею Української Нації.
 На стають виключенням і вибори до врУ в жовтні 2019-го, і вже телевізори олігархів почали зомбувати та зачаровувати виборців у свої нові проекти, яких ще немає та їх нові обличчя ... 
 А повинен на виборах перемагати не той хто має мішок грошей, а у кого краща програма розвитку , а за плечима досвід боротьби
А для прикладу наведу можливі професійні політичні утворення для розводу виборців, які вже є та ще можуть з'явитись на нашому політичному небосхилі : боксери - удар, співаки - голос, яценюки - фронти, проктологи - гівно, урологи - сеча, військові - куля, евреї - зажиддя, язикаті - язик, незгодні - жопоблок, раби - воля, немічні - сила ... 

Повернення олігарха Коломойського ... Помста наближається.

Всі наші топові політологи, експерти, аналітики чомусь бояться сказати нашому суспільству правду, що є конфлікт, визнають, але бояться про це відверто сказати нам - що нас очікує емоційна хвиля та політична криза.

Петя образив Бєню. Петя з Бєнєю посварились за владу ... А вся Україна @Ukraine тепер стоїть на вухах ...

Стосунки Коломойського та Порошенка зіпсувались у 2015 році, коли врУ позбавила олігарха впливу над "Укрнафтою", а Коломойський назвав це "рейдерським захопленням підприємства російськими диверсантами" і сказав, що за цим стоїть соратник Порошенка Кононенко. Конфлікт закінчився тим, що Коломойський усе ж втратив контроль над "Укрнафтою", а в кінці 2016 року був ще й націоналізований і його "Приватбанк", який належав олігарху.

На початку 2017 Коломойський виїхав з України, і мешкав у Швейцарії та Ізраїлі.

А тепер, повернувшись в Україну, Коломойський зробив можливим пряме зіткнення між його кланом і кланом Порошенка. Стає зрозуміло, що дві олігархічні групи, які хочуть і надалі міцно тримати Україну в своїх руках, не збираються домовлятись. Це означає, що буде протистояння. В тому протистоянні один клан звісно що переможе, але в силу етнічної едентичности, переможець не буде геть руйнувати та нищити переможеного, а просто заставить грати вже по своїх правилах.

 Україну чекає не просто банальний олігархічний переділ, а війна між кланово-олігархічними групами. На боці Коломойського будуть групи Фірташа-Могилевича-Льовочкіна, клан Тимошенко. 

Незрозуміло поки лише, кого підтримає Ахметов, який завжди підтримував владу. 

Клан Пінчука і Кучма завжди були проти Коломойського, тому вони будуть або нейтральні, або на боці Порошенка. Ці олігархи не зможуть домовитись, а тому нас чекає щось дуже серйозне.

Коломойський завжди мав та зберігав свій вплив на політику в Україні, і зараз для нього позитив те, що його особистий ворог Порошенко позбувся влади та частини впливу. Коломойській зробить все можлие та навіть неможливе, щоб, в першу чергу, помститись Порошенку та повернути собі всі можливості, які були в нього раніше.

Коломойський - прагматичний олігарх, тому зараз він почне формувати потужну політичну партію, щоб мати вплив на врУ, тим більше, що велика кількість народних депутатів вже перевзувається в повітрі. Олігарх Коломойський намагатиметься сформувати найбільшу політичну фракцію своєї партії у врУ та шукатиме партнерів по політиці. А далі Коломойський почне монетизовувати свою перемогу та перемогу Зеленського. Між олігархами буде перерозподіл влади, а різні фінансово-промислові групи почнуть між собою конкурувати за вплив. 

Після поверненням Коломойського Україна входить у зону небезпечної турбулентности. 

Осуховський: Для влади та олігархів Україна не держава, а бізнес-проект

Суб'єктивно про другий тур

У першому турі у нас був вибір - Націоналіст Кошулинський за підтримки Українських організацій. Але як бути у 2-му турі ? 

У виборі містяться суттєві позитиви. Вони і є критерієм. Позитиви - це відповідність Націоналізму, політична історія, середовище походження, ставлення до лібералізму та особисті якості й досвід кандидата. Суттєво вони є: сакральність, суверенітет, Ккраїнська культура, економічна справедливість.

Якщо вибір не може бути заснований на вказаному, ми можемо на основі компромісу із собою вдатися до вибору на основі критерію "меншого зла". До речі, який є досить притаманним Україні як наслідок окупації, і тому з 1991 року ми його лишень і застосовуємо.

Якщо у виборі меншого зла ми знаходимо при порівнянні певні позитиви, ми можемо робити вибір. Однак якщо альтернативи нижче дна, вибір "меншого зла" стає не критерієм вибору, а саморуйнуванням через приглушення відповідальності за вибір будь-якої альтернативи.

Зрозуміло, ліберальна демократія загального права у постгеноцидній країні, яка ще й воює, не може працювати - лише по колу відтворює занепад і призводить до зменшення населення, розшарування і скніння народу.

При жодному з кандидатів на посаду жодна із суттєвих речей втілена не буде, адже обоє - ліберали. Томос не змінює огидного статусу світської держави, вже не кажучи про націоналізацію олігархії тощо. Всі пам'ятають, як Порошенко підняттям явки на Донбасі з ригіоналами викинув Свободу у 2015-му  з врУ ? Всі вже зрозуміли, що Зе - це преЗЕрватив ?

Хоч якісь позитиви за критерієм "меншого зла" все так знаходяться нижче дна. У цій ситуації брати на себе відповідальність за такий вибір я не хочу.

Українські Націоналісти Порошенку нічого не винні, але порохоботи зараз істерику розвели проти Свободи і брешуть проти нас. Той, хто вимагає у мене голосувати за пороха, а хто ви такі ?

Чи можна вступати у критику після обрання когось у 2-му турі ? Так, звичайно, не тільки можна, а обов'язково треба і ми будемо, адже наша лінія стає понад чинним президентом, щодо якого ми не зв'язані компромісом із собою щодо вибору.

Окрім цього, раз ми визнаємо саму технологію виборів, то присутність на виборах обов' язкова.

У такому разі я залишу знак ідеї Нації на бюлетні. Слава Нації ! Смерть ворогам.

Якого результату Націоналістів чекати на парламентських виборах ?

У 2012-му ВО Свобода пройшла до врУ з 10,45% підтримки. Чи реально нам здобути таку підтримку в 2019 році ?

Країна до Майдану і після – це дві різні країни. До 2012-го ВО Свобода мала своєрідну монополію на патріотизм. Вітання Слава Україні ! було суто Свободівське. Потім Націоналістична ідеологія, яку ВО Свобода сповідувала десятиліттями, перемогла по всій країні, її поверхнево перейняли багато політичних партій з великим фінансовим ресурсом, а самі Націоналісти на цьому тлі почали губитися. Тому головна проблема, яка зараз стоїть перед ними, - показати, в чому їхня відмінність від інших.

Пригадую, у 2012-му за ВО Свободу по Києву проголосували 20% громадян. У людей був запит: хто битиме морди регіоналам у Раді, хто їх зупинить ? Думаю, цей запит буде актуальним і цьогоріч.

Вплине і результат президентських виборів. Якщо Порошенко програє, а Націоналісти підуть на парламентські вибори своєю партією – підтримка виборців повернеться до них.

Ми точно не знаємо, якою буде доля Порошенка. Щойно він відійде від влади - припинить діяльність весь його пропагандистський механізм. Люди вийдуть із трансу. Не буде Президента - не буде й його "бпп", в яких вже йдуть відцентрові тенденції. Не зрозуміло, чи залишиться в політиці сам Порошенко. У такій ситуації його колишні виборці шукатимуть собі орієнтир. Навряд чи це будуть регіонали чи ліберали. Це будуть Націоналісти. Хоча є невеликий ризик, що певна частина "бпп" спробує створити новий псевдонаціоналістичний проект саме під вибори. Може бути такий проект під Турчинова, коли посадять його в камуфляжі, хмуритиме брови, розказуватиме про російську загрозу й знову братиме виборців страхом.

Московія дуже вкладатиметься у парламентські вибори. Для неї це буде ніби сталінградська битва. Свого президента вони не змогли поставити, адже в Україні немає проросійської більшості, яка б його обрала. Тому на парламентські вибори вони йтимуть кількома колонами. На цих виборах ми побачили трьох відверто промосковських кандидатів – Вілкул, Бойко і Смєшко, якого активно розкручує Медведчук через Гордона. Їхнє завдання на прийдешніх виборах - очолити врУ. Отримавши свого спікера, вони зможуть організувати президентові імпічмент. Тоді спікер фактично почне керувати державою. І дуже ймовірно, що цим спікером стане Медведчук.

У такій ситуації Українці мають розуміти, що існування фракції Націоналістів у парляменті прямо пропорційне існуванню Української Держави. Свого часу ВО Свобода зупинила ригів і комуністів, тож таке саме завдання стоїть перед Націоналістами сьогодні. Якщо суспільство це усвідомить, шанси Націоналістів на проходження до парляменту будуть дуже високими, мінімум – це повторення результату 2012 року - понад 10 %.