Не плачем, а мечем ! Не лише свічкою, а джавеліном !

  Не у скорботі треба бути нам сьогодні - у День поминання замордованих голодом-геноцидом, - а в люті, в безжальній люті до наших ворогів.
Припиніть постити ту згрижену скульптурку жалю ...
"Не плачем, а мечем !" сказав І. Боберський.
Не лише свічкою, а джавеліном ! 

  Сьогодні слід славити Миколу Лемика, який 21 жовтня 1933 року з наказу Степана Бандери здійснив священне убивство в московському консуляті у Львові гебіста А. Майлова. Це був найдієвіший єдиний постріл в обороні мільйонів убитих москвою Українців через голод і єдиний спосіб достукатися до прогнилого світу, що жер тоді Українській хліб.
"А Европа мовчала" - О. Олесь. І зараз Европі теж по барабану ...
Тому що самим питомим виродкам в Україні байдуже. Саме тим, що тепер засідають у Раді і не проголосовують рішення про перейменування области Дніпропетровської на Січеславську. Саме ця доморощена гниль і далі культивує прізвища катів Українців у наших топонімах. І це робить партія Порошенка "бпп солідарність"..
Саме теперішня владна гниль, колаборанти історичних московських голодоморців, на чолі з міносвіти вилучають зі шкільної програми базові твори про голодомор Уласа Самчука "Марія" і Василя Барки "Жовтий князь".
Саме теперішня доморощена інтелектуальна гниль на европейські гранти зловмисно насаджує Українцям применшені цифри заголодоморених Українців, зводячи їх із 10 до 3 млн.
Я запитую тебе - "ізбіратєль, доки ти будеш на виборчих дільницях своїм голосом убивати Українців ? ..."
Перший автор про голодомор Улас Самчук діягностував причину голодомору на чорноземах України - "Голодомор це розплата за гріх фатальної прихильности Українців до більшовицького ладу." Саме про це кричить образ сина Марії Максима. Благо, що цього сина вбиває власний батько ...
Сьогодні нашим прокляттям через бездумність вибору 2010, 2014 року є так званий европейський лібералізм, який нічого, крім знищення, Українцям не принесе. І Українці до нього фатально прихильні.
Отож. Аплодую Лемику та Бандері. Саме ця ідеологія Націоналістичної сили, меча, а не ниття, воскресить убитих голодомором Українців.
Ірина Фаріон.

Прагнеш Українського ? Обирай Кошулинського !

Об'єднання всіх Націоналістичних сил України, наш меморандум та єдність Націоналістів свідчить про те, що Українські Націоналісти вже зробили висновки і провели серйозну роботу над своїми помилками, відкинули свої амбіції та прийняли рішення щодо єдиного кандидата на виборах президента в 2019-му році від Націоналістичного табору.
Руслан Кошулинський зовсім не нова фігура в Українському політикумі. Кошулинський був віце-спікером врУ сьомого скликання у складі фракції ВО Свобода і знає всі тонкощі Українського парляменту. 
І заява Дмитра Яроша про підтримку кандидатури Руслана Кошулинського стане тим каталізатором, що звісно прискорить реакцію всіх Націоналістичних сил в Україні. Очевидно й інше - тепер як єдиного кандидата від Українських Націоналістів суспільство сприйме Руслана Кошулинського. 

Список способів маніпулювання людською свідомістю.

1. Відволікання уваги.

2. Проблема – реакція – рішення.

3. Поступовість.

4. Відстрочка виконання.

5. Інфантилізація народу.

6. Упор на емоції.

7. Дебілізація населення.

8. Просування моди на посередність.

9. Культивація почуття провини.

10. Відмінне знання людської натури.

Ми на своїй, Богом даній землі, і робимо що вважаємо за потрібне ...

Що б ми, Українські Націоналісти, не робили у себе в Україні, на Росії все одно перекрутять та виставлять це так, як буде вигідно російським пропагандистам.
І яскравим прикладом є дитячий військово-патріотичний табір "Гарт Волі", який влітку проводила молодіжна організація "Сокіл" - коли антиукраїнські змі патріотичний табір тернопільського “Соколу” перетворили в “концтабір нацистів”.
Саме через московську агресію останніми роками гостро постала проблема патріотичного виховання Української молоді, а роль наставників для юних Українців в Тернопільській області виконують керівники ВГО “Сокіл”. Однак тактичні навчання молоді в таборі чомусь викликали обурення і критику в змі, які поширили недостовірну інформацію, яку одразу ж активно перехопили проросійські медіа.
Проросійська пропаганда прихильників "русскава мира" із залякуванням страшними "бандєровцами", вирвавши з контексту кілька фраз та перекрутивши все на свій манер знову намагається звинуватити Націоналістів у екстремістській діяльності.
Британське видання Daily Mail опублікувало репортаж журналістів Associated Press із дитячого патріотичного табору “Гарт волі”, в якому повідомляється, що у таборі Українських дітей навчають “вбивати”. Вихованців табору іноземні змі перетворили на "нацистів", а не Націоналістів і описали табір у вигляді “концтабору”.
Неправдиву інформацію західних видань звісно одразу підхопили і російські пропагандисти, які не відрізнялися оригінальністю та подавали чергову брехню для своїх читачів під банальним гаслом - “В Україні готують загони дітей-убивць”. Також змі поширюють і неправдиву інформацію стосовно фінансування табору “Гарт волі”, кошти на який виділяло далеко не Міністерство молоді та спорту, а самі ж батьки дітей, які перебували в таборі на військовому вишколі для захисту своєї держави.
#Сокіл #ГартВолі, #Україна #націоналізм

  

Послухали ... подумали ... а зроблять навпаки ...

 Потрібно уважно прочитати мінські угоди, щоб зрозуміти про що саме піде мова.
А в тих угодах, як це не парадоксально, жодним словом не йдеться ні про днр, ні про лнр, і тому у світі днр лнр досі не визнають. Але це зовсім не означає, що люди на окупованих територіях перетворилися в безсловесних тварин, які не мають права вирішувати свою долю самі.
З нашого боку Кучма невідомо з ким та невідомо про що цілих п'ять років вів розмови, а тепер з'ясовується, що з того боку нікому представляти окуповані території на переговорах в Мінську про врегулювання конфлікту, і до того ж там хочуть провести "вибори".
Виходить так, що проти виборів ніби то всі, і американці, і європейці, і навіть сам Порошенко всім каже що він проти тих виборів, але жоден з них за весь цей час не зробили нічого дієвого, щоб врегулювати ситуацію та повернути Україні окуповані Росією території на сході.
Але люди на сході України під окупацією не можуть жити без влади, така вже людська сутність. Влада, яка сьогодні є в Україні, на переконання багатьох громадян  - це просто узаконений на державному рівні олігархічний тероризм, який і назвати владою не можна.
 Будь-яка територія, на якій живуть люди, не може залишитися без управління, тому зрозуміло, що і на окупованих територіях люди змушені якось самовизначитись, і тому там підуть на вибори, а це все ж значить вони їх визнають. Люди мають право, якщо виникає така необхідність, обирати собі лідерів для управління - головних, старших, керівників, начальників.
Разом з тим народ України до такої міри втомився від обіцянок та брехні пана Порошенка, що тепер будь-який його заклик викликає бажання у людей робити все навпаки.
І тут на сцені донбасу для чогось знову з'явяється Порошенко з своїм зверненням. І тільки з цієї причини явка до урн на виборчих дільницях у двох непідконтрольних нинішній владі областях України почне перевищувати психологічний поріг схвалення у 20 відсотків.
Так вже воно чомусь виходить, що там, де Порошенко, там завжди " його успіх", і якщо Порошенко повторить ще раз своє звернення до жителів Донбасу із закликом бойкотувати вибори як фейкові, то окупаційна влада отримає явку всі 100 відсотків ...

Для чого насправді потрібні путіну санкційні списки ...

Що до сенсаційного "санкційного кремлівського списку", та як відрізнити в ньому зерно від полови ?, адже в тому списку є різні люди, зокрема й ті, які досі успішно співпрацюють з московитами - олігархи, апологети русскава міра і московського патріархату, колишні регіонали.
Тоді просто беріть будь-якого фігуранта "російського санкційного списку" і подивіться, що саме той "враг маскви" говорив про ту москву років так 5 - 10 тому. 
Чи часом він не волав, що московити то :
- "наш братскій народ"
- "масква наш вєрний стратєгічєскій партньор"
- "славянскім братскім народам нада дружить"
- "не розпалюйте ворожнечю між народами"
- "не провокуйте нашого сусіда" ...
Головне питання - а для чого взагалі на росії оголосили про той "санкційний список" ?
А мета, з якою оприлюдентй "список" не така очевидна, як здається на перший погляд. Тоді яка ?
Якби хтось ще вчора запитав Вас - "що об’єднує між собою багатьох фігурантів російського санкційного списку ?", то Ви б ніколи навіть не подумали та не відповіли, що вони є ворогами московії ...
Але от зараз, після появи такої фільчиної грамоти "мєдвєдєва-путіна", вже багато хто з населення України переконаний, що у тому "списку" всі дійсно справжні вороги кремля на Росії.
Ну а в самому кремлі путін вже потирає руки, тому що він вдало вкинув яблуко розбрату політикуму в Україні. Тепер справжні агенти кремля, які є в списку путіна, отримали собі індульгенцію і будуть всім казати, що вони офіційні вороги кремля, а реальних ворогів путіна будуть "тролити" через те, що їх не внесли у список ворогів. Все це звісно перетвориться в гризню, яка, за задумкою кремля, буде відволікати увагу Українського суспільства.
Це типова феесбешна операція з легендування своєї агентури в Українському політикумі - робиш перелік своїх агентів, називаєш їх ворогами московії, і для легітимізації "документу" чи "легенди" додаєш у перелік кількадесят справжніх ворогів кремля, щоб в Україні всі дійсно повірили.
Ось Вам відповідь на питання щодо "несподіваної" появи санкційних кремлівських списків.
#росія #путин #враг #кремль 

Не ведіться на дурню з телевізорів, тому що так нам вже недовго ...

Феномен "президента" Зеленського, чиї телевізійні сценічні образи "свого в доску хлопця з провінції", що викував себе та своє власне щастя своїми власними руками і ложив та ложить на всіх політиків - у недалекого провінційного виборця, який для себе отримує всю інформацію лише з телевізора, викликає культурологічний захват та бажання голосувати "за того хлопця". 
Феномен "президента" Вакарчука, як романтичного героя-ідеаліста, борця за справедливість, вченого - а значить розумного, підкріплений сучасним європейським саундом - у недалекого провінційного виборця, який отримує інформацію з того ж телевізора, і теж викликає культурологічний захват і бажання голосувати "за". 
А в цей час пани Коломойські з Соросами, десь там, у своїх Ізраїлях чи Америках разом з усім цивілізованим людством упісюються від сміху, спостерігаючи за тим, як на території держави, яка має назву Україна, тупоголові аборигени цілком серйозно обговорюють тему президенства того чи іншого клоуна або актора, які до політики не мають жодного відношення. 
Люди, підіть краще до театру, перегляньте новий Українській фільм в кінотеатрі, поцікавтесь та подумайте, чи просто почитайте книжку ... 
А також не ведіться на басні про "акторів" Рейгана в Америці, чи якогось іншого відомого політика, тому що Роналд Рейган все своє свідоме життя сповідував республіканську ідеологію, був членом лише одної Республіканської партії США, в якій займав високу партійну посаду, 33-й губернатор штату Каліфорнія. 
Не ведіться на дурню з телевізорів, тому що так нам вже недовго колобка чи буратіно в президенти висунути, а саме страшне, їх обрати в президенти. 
Президент - це в першу чергу представник політичної партії, яка вже має свою історію, бажано тривалу історію, а не лише рік перед виборами з'вилась, партія системно сповідує свою ідею побудови держави, і партія готова взяти владу в державі в свої руки та почати розбудову держави, а головне - партія готова відповідати за свої дії. 
Реальні зміни в Україні почнуться лише тоді, коли критична маса наших виборців нарешті зрозуміє, що ми обираємо собі в президенти не якогось там гарно та солодко обіцяючого окремо взятого Петю, Славу, Вову, Вітю, Льоню, чи Свєту ...
На виборах ми маємо обирати в першу чергу напрямок свого еволюційного руху, свою ідеологію руху, яку сповідує монолітна команда однодумців.